Декальвуючий фолікуліт - доволі рідке захворювання із групи первинних рубцевих алопецій. Лікування цього інвалідизуючого захворювання є складним і наразі не має затверджених протоколів. Дослідники припустили можливу ефективність застосування фактора некрозу пухлин-α при цьому виді алопеції.
Це пілотне дослідження мало на меті оцінити клінічну ефективність фактора некрозу пухлин-α для лікування декальвуючого фолікуліту. Одноцентрове ретроспективне пілотне дослідження включало пацієнтів з цим фолікулітом, у яких лікування іншими препаратами виявилося неефективним. Для оцінки ефективності терапії було розроблено та валідизовано шкалу Глобальної оцінки дослідника (IGA) для цього захворювання. Відповідь на лікування вважалася гарною або відмінною, якщо IGA ≤ 2 було отримано на 12-му місяці. У дослідження було включено одинадцять пацієнтів, середній час від встановлення діагнозу декальвуючий фолікуліт до початку лікування інфліксимабом (n = 9) або адалімумабом (n = 2) становив 8,55 років. Дев'ять пацієнтів зазнали невдачі принаймні на 2 лініях системної терапії до початку застосування препаратів фактора некрозу пухлин-α. Середній бал за шкалою IGA на початковому етапі становив 3. Наприкінці спостереження 5 пацієнтів відповіли на лікування. Загалом профіль безпеки препаратів був задовільним. Отримані результати свідчать про те, що клінічна користь від застосування препаратів фактора некрозу пухлин-α досягається щонайменше через 6 місяців лікування.
Висновок. Ретроспективне дослідження 11 пацієнтів з декальвуючим фолікулітом, який не піддавався традиційній терапії, показало, що застосування інгібіторів ФНП-α (інфліксимаб, n = 9; адалімумаб, n = 2) протягом 12 місяців призвело до того, що половина пацієнтів (n = 5) досягли кінцевої точки лікування - відсутності пустул або кірочок. Пацієнти повідомляли про значне полегшення симптомів свербежу.
Інгібітори ФНП-α можуть бути ефективним засобом лікування пацієнтів з декальвуючим фолікулітом, у яких інші методи лікування виявилися неефективними. Однак для підтвердження цих результатів необхідні подальші проспективні дослідження і залучення більшої кількості учасників.
https://www.practiceupdate.com/c/151647/2/4/?elsca1=emc_enews_daily-digest
Dupont, A., Eyraud, A., Milpied, B., De Bataille, S., CASASSA, E., Darrigade, A. S., ... & Seneschal, J. (2023). Efficacy and Safety of Tumour Necrosis Factor-α Antagonists for Folliculitis Decalvans: A Retrospective Case-series Pilot Study. Acta Dermato-Venereologica, 103. [PMID: 36987539]
UVB фототерапія є широко розповсюдженим методом лікування пацієнтів з атопічним дерматитом (АД). Між тим, хронічний вплив ультрафіолету є важливим фактором ризику розвитку раку шкіри.
Вчені провели ретроспективне когортне дослідження, щоб визначити частоту переходу на інший препарат у пацієнтів, які почали використовувати біологічні препарати для лікування псоріазу, протягом 24 місячного періоду спостереження,
Псоріаз нігтів має значний негативний вплив на фізичні та психологічні аспекти життя пацієнта. Лікування часто є недостатньо ефективним через утруднене проникнення лікарських препаратів у нігтьову пластину.
