Рубці при акне: зв’язок з показниками тяжкості, вплив на психоемоційний стан

Згідно з результатами дослідження, опублікованого в журналі «Journal of Cosmetic Dermatology», рубці при акне є поширеним явищем і пов’язані з більш раннім початком акне, тривалішим перебігом захворювання, більшою тяжкістю акне та запізнілим початком лікування, що чинить значний вплив на якість життя та психоемоційний стан.

Автори роботи дослідили, які пацієнти більш схильні до утворення рубців при акне та як це впливає на їхній психологічний та емоційний стан. У дослідженні взяли участь 403 пацієнти віком від 18 років із acne vulgaris. Були виключені із дослідження особи з психічними захворюваннями, серйозними хронічними захворюваннями або розладами харчової поведінки, а також вагітні/жінки, що годують груддю, або ті, хто не зміг заповнити анкети.

Дерматолог оцінював тип шкіри за Фіцпатріком, тяжкість акне за допомогою шкали Global Evaluation Acne (GEA) та наявність/тяжкість рубців за допомогою шкали Global Scale for Acne Scar Severity, тоді як пацієнти заповнювали анкети щодо соціодемографічних факторів, якості життя, пов’язаної з акне, імпульсивності, депресії, тривоги та стресу.

Серед когорти 56% пацієнтів (n=226; 68,1% жінок; середній вік — 22,3 роки) мали рубці при акне, а 44% (n=177; 86,4% жінок; середній вік — 23,28 роки) — ні. Найпоширенішим типом були колоті рубці типу ice pick (93,4%), а найбільш ураженими ділянками були щоки (97%) та лоб (81%).

Рубці від акне частіше зустрічалися серед чоловіків і були пов’язані з більш раннім початком акне (середній вік 15,53 проти 16,89 років; P < 0,001), тривалішим перебігом захворювання (в середньому 6,78 проти 6,4 років; P = 0,03), жирною шкірою (37,6% проти 22,6%; P < 0,001) та типом шкіри за Фіцпатріком від 3 до 4.

Тяжкість акне була вищою у групі з рубцями: 43,8% та 27,4% мали ступені GEA 3 та 4 відповідно, порівняно з 24,3% та 1,1% серед тих, хто не мав рубців (P < 0,001).

Пацієнти з рубцями частіше повідомляли про свербіж (52,2% проти 15,3%) та постзапальну гіперпігментацію (86,3% проти 39%) (обидва P < 0,001), а також про затримку початку лікування: 42,9% проти 5,1% розпочали лікування через 3–10 років. Пацієнти з рубцями також рідше застосовували системні (45,1% проти 58,2%; P = 0,010), місцеві (72,6% проти 90,4%; P < 0,001) або дерматокосметичні засоби (73,9% проти 89,8%; P < 0,001).

Психологічне навантаження було значно більшим у групі з рубцями. Пацієнти з рубцями порівняно з тими, хто їх не мав, мали вищі показники за шкалою депресії, тривоги та стресу-21 (середнє, 18,15 проти 14,86; P = 0,002), а також вищі показники за субшкалами депресії (середнє 5,49 проти 4,33; P = 0,002) та стресу (середнє 7,68 проти 6,38; P = 0,007); відмінності за тривогою не були значущими (P = 0,09).

Тяжкість рубців була обернено пропорційна віку на момент початку захворювання (r = -0,300; P < 0,001) та прямо пропорційна тривалості захворювання та показникам якості життя, імпульсивності, депресії та стресу (усі P ≤ 0,003), що підкреслює сукупне клінічне та психосоціальне навантаження, пов’язане з більш тяжкими рубцями при акне.

Обмеження дослідження включають поперечний дизайн та включення пацієнтів незалежно від поточного лікування.

Автори дослідження зробили висновок: «Рубці при акне мають негативний вплив на психологічний стан; ефективне і своєчасно розпочате лікування акне та профілактика рубців можуть призвести до поліпшення також і психічного здоров’я».

https://www.dermatologyadvisor.com/news/acne-scarring-linked-to-severity-delayed-treatment-and-psychosocial-burden/

Yanik, H. İ., Acer, E., Karaman, İ. G. Y., Ağaoğlu, E., Erdoğan, H. K., Bilgin, M., & Saraçoğlu, Z. N. (2026). Impulsivity, Psychological Distress, and Quality of Life Among the Patients With Acne Vulgaris: Factors Related to Acne Scars. Journal of Cosmetic Dermatology, 25(4), e70838.  [PMID: 41928073]