Згідно з результатами дослідження, опублікованими в журналі Американської академії дерматології, деуруксолітиніб виявився безпечним і ефективним для відростання волосся на голові через 24 тижні у дорослих з тяжкою хронічною гніздовою алопецією.
Дослідники повідомили про результати фази 3 рандомізованого, подвійного сліпого, плацебо-контрольованого дослідження THRIVE-AA2 (ідентифікатор ClinicalTrials.gov: NCT04797650), в якому оцінювалася ефективність і безпека деуруксолітинібу для відновлення росту волосся у дорослих з тяжкою хронічною формою гніздової алопеції.
Дослідження проводилося в 63 центрах у США, Канаді та Європейському Союзі. Пацієнти отримували деуруксолітиніб або плацебо протягом 24 тижнів після 28-денного періоду скринінгу, після чого вони могли за бажанням взяти участь в одному з двох відкритих продовжуваних досліджень (OLE - open label extension) або пройти 4-тижневе спостереження після лікування. До участі в дослідженні були допущені пацієнти віком від 18 до 65 років з діагнозом гніздова алопеція, які на момент скринінгу та на початку дослідження мали показник за шкалою SALT (Severity of Alopecia Tool) 50 або вище та мали активний епізод алопеції тривалістю від 6 місяців до 10 років.
Пацієнти були рандомізовані у співвідношенні 1:2:1 для отримання деуруксолітинібу 12 мг двічі на день (n=120), або деуруксолітинібу 8 мг двічі на день (n=233) або плацебо (n=119) протягом 24 тижнів. Первинною кінцевою точкою був відсоток пацієнтів, які мали SALT 20 на 24-му тижні.
Із 468 пацієнтів, які завершили третю фазу дослідження, 452 (96,6%) перейшли в OLE. Середній (SD) вік становив 39,0 років, 67,5% становили жінки, а 89,7% — були європейської раси. Середня (SD) тривалість епізоду становила 3,8 роки, а базовий показник SALT — 87,9.
Значно більший відсоток пацієнтів, які отримували будь-яку дозу деуруксолітинібу, досягли SALT 20 на 24-му тижні порівняно з тими, хто отримував плацебо. На 24-му тижні 33,0 %; 38,3 % та 0,8 % пацієнтів, які отримували деруксолітиніб 8 мг, деруксолітиніб 12 мг та плацебо, відповідно, досягли SALT 20.
Відповідно до тяжкості захворювання на початку дослідження 54,1 %; 57,4 % та 2,2 % пацієнтів з оцінкою SALT 50 - 95, які отримували деурксолітиніб 8 мг, деурксолітиніб 12 мг та плацебо відповідно, досягли SALT 20 на 24-му тижні. Серед тих, хто мав базовий показник SALT 95 або більше, 20,9 %; 26,0 % та 0 % пацієнтів з кожної групи досягли SALT 20 на 24-му тижні.
Значно більший відсоток пацієнтів, які отримували 8 мг деуруксолітинібу та 12 мг деуруксолітинібу, досягли SALT 20 на 12, 16 та 20 тижні порівняно з тими, хто отримував плацебо (усі P ≤ 0,0001).
Побічні ефекти, що виникли під час лікування (TEAE), спостерігалися у 80,5 %; 81,4 % та 70,0 % пацієнтів у кожній групі. Більшість TEAE були легкими або помірними за тяжкістю, серед найпоширеніших TEAE були COVID-19, безсимптомний COVID-19, назофарингіт та головний біль (≥5 % пацієнтів у будь-якій групі).
Обмеження дослідження включали тривалість подвійної сліпої фази та те, що більшість пацієнтів були білими та жінками.
Висновок дослідників: «Деурксолітиніб загалом добре переносився та був ефективним для відростання волосся на голові у дорослих з тяжкою хронічною гніздовою алопецією вже через 12 тижнів. Профіль безпеки деуруксолітинібу був подібним до профілю безпеки інших пероральних інгібіторів Янус-кінази».
Tsianakas, A., Passeron, T., Magnolo, N., Blume-Peytavi, U., Kelly, V., Day, I., ... & Cassella, J. (2025). Efficacy and safety of deuruxolitinib, an oral selective Janus kinase 1/2 inhibitor, in adults with alopecia areata: Results from the THRIVE-AA2 Phase 3, randomized, double-blind, controlled trial. Journal of the American Academy of Dermatology. [PMID: 41317911]
Агоністи рецепторів GLP-1, які широко застосовують для лікування цукрового діабету 2-го типу та ожиріння, можуть приносити користь не лише для контролю маси тіла й рівня глюкози, а й покращувати прогноз у пацієнтів із гнійним гідраденітом (hidradenitis suppurativa, HS).
Токсичні ураження шкіри є одними з найпоширеніших побічних ефектів хіміотерапії та променевої терапії. Вони можуть спричиняти сильний біль, порушувати якість життя пацієнтів і навіть змушувати лікарів тимчасово припиняти протипухлинне лікування.
Чи потрібні щомісячні лабораторні дослідження всім пацієнтам, які отримують ізотретиноїн? Саме це питання порушили американські дерматологи у новій публікації JAMA Dermatology, закликавши переглянути усталену клінічну практику.
