Упадацитиніб може стати ще одним ефективним системним варіантом лікування тяжкої гніздової алопеції.
Результати двох паралельних рандомізованих досліджень III фази UP-AA опубліковані в серпні 2026 року в JAMA Dermatology. У дослідженнях оцінювали ефективність та безпеку препарату у дорослих і підлітків із тяжкою формою захворювання.
До програми UP-AA увійшли 1399 пацієнтів віком від 12 до 64 років із тяжкою гніздовою алопецією. Учасників рандомізували для отримання упадацитинібу у дозах 15 або 30 мг один раз на добу або плацебо. Основним критерієм ефективності був показник SALT ≤20 через 24 тижні, тобто втрата волосся не перевищувала 20% площі волосистої частини голови.
В обох дослідженнях обидві дози препарату достовірно перевершили плацебо. У другому дослідженні 45,2% пацієнтів на дозі 15 мг і 55,0% на 30 мг досягли щонайменше 80% покриття шкіри голови волоссям через 24 тижні, тоді як у групі плацебо цей показник становив лише 1,5%. Для ще більш суворого критерію (≥90% покриття) результати становили 35,2%, 45,8% та 0,7% відповідно.
Особливо цікавим стало повне відновлення волосся: SALT=0 також було зафіксовано через 24 тижні, що стало першим таким результатом для JAK-інгібітора у програмі III фази при гніздовій алопеції. Позитивні зміни відбулися також на бровах і на віях.
Таким чином, результати UP-AA посилюють позиції JAK-інгібіторів як одного з ключових напрямів сучасної терапії тяжких форм гніздової алопеції. Водночас довготривала стійкість відповіді після припинення лікування залишається важливим питанням для подальших досліджень.
https://jamanetwork.com/journals/jamadermatology/fullarticle/2852906
Mostaghimi, A., Gooderham, M. J., Lynde, C., Sinclair, R., King, B., Hordinsky, M., ... & Passeron, T. (2026). Upadacitinib for Severe Alopecia Areata in Adults and Adolescents: Two Phase 3 UP-AA Randomized Clinical Trials. JAMA dermatology. [PMID: 42584887]
У журналі Journal of Drugs in Dermatology д-р Л. Йорг та співавтори опублікували результати дослідження, в якому оцінювали безпеку та ефективність застосування 1 % класкотерону у пацієнтів із папуло-пустульозною формою розацеа (ППР).
У зв’язку зі стрімким зростанням популярності агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1 (GLP-1RA) для контролю ваги, до уваги громадськості та ЗМІ потрапив так званий ефект «обличчя Оземпік» — один із дерматологічних ефектів, що характеризується в’ялістю обличчя, западанням щік та втратою пружності шкіри.
Антиепілептичні препарати залишаються однією з найважливіших причин найтяжчих медикаментозних реакцій шкіри – синдрому Стівенса-Джонсона (SJS) та токсичного епідермального некролізу (TEN).
