Лікарі клініки Мейо опублікували результати дослідження, присвяченого порівнянню коморбідності та результатів лікування у пацієнтів із карциномою Меркеля (КМ), пацієнтів з іншими типами злоякісних новоутворень (ЗН), а також здорових осіб.
У ретроспективне одноцентрове когортне дослідження включили дані 1092 пацієнтів із КМ (середній вік пацієнтів становив 72 роки; із загальної кількості учасників 66,4 % — чоловіки, 91,6 % — представники європеоїдної раси). Дані про них порівняли з даними про осіб без КМ та про пацієнтів з іншими видами ЗН (меланома, рак легенів, колоректальний рак, рак молочної залози або передміхурової залози, гліобластома, шкірна Т-клітинна лімфома).
Пацієнти з КМ порівняно з іншими групами в анамнезі мали набагато більше епізодів госпіталізації (53,5 % серед учасників проти 31,6 %) та перебування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (13,1 % проти 7,3 %), (p < 0,0001).
Загальна кількість летальних випадків також була значно вищою серед пацієнтів з КМ (p<0,0001). Усередині цієї групи знижувався й показник виживаності: через 12 місяців — 82,7 % у групі КМ проти 94,2 % у групах без КМ; через 18 місяців — 78,0 % проти 93,3 %; через 24 місяці — 73,5 % проти 92,8 %; через 60 місяців — 58,5 % проти 86,0 %; через 120 місяців — 45,4 % проти 73,8 %.
У пацієнтів з КМ частіше зустрічалися захворювання (у т. ч. злоякісні) кровотворної та лімфатичної систем; імунодефіцитні стани; захворювання серця, судин, печінки, нирок, легенів, а також злоякісні новоутворення шкіри та солідні пухлини.
КМ характеризувалася гіршими результатами порівняно з меланомою, раком молочної або передміхурової залоз та шкірною Т-клітинною лімфомою, але кращими результатами порівняно з раком легенів, колоректальним раком та гліобластомою.
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/41905630/
Amjad, S. A., Koblinski, J. E., Starghill, M., Shao, S., Breinholt, J., Arpey, C. J., ... & Costello, C. M. (2026). Sex and tumor location outcomes in Merkel cell carcinoma: A retrospective cohort study utilizing Mayo Clinic Platform. Journal of the American Academy of Dermatology, 95(1), 283-286. [PMID: 41905630]
Агоністи рецепторів GLP-1, які широко застосовують для лікування цукрового діабету 2-го типу та ожиріння, можуть приносити користь не лише для контролю маси тіла й рівня глюкози, а й покращувати прогноз у пацієнтів із гнійним гідраденітом (hidradenitis suppurativa, HS).
Токсичні ураження шкіри є одними з найпоширеніших побічних ефектів хіміотерапії та променевої терапії. Вони можуть спричиняти сильний біль, порушувати якість життя пацієнтів і навіть змушувати лікарів тимчасово припиняти протипухлинне лікування.
Чи потрібні щомісячні лабораторні дослідження всім пацієнтам, які отримують ізотретиноїн? Саме це питання порушили американські дерматологи у новій публікації JAMA Dermatology, закликавши переглянути усталену клінічну практику.
