Локалізовані меланоми становлять найбільшу частку смертей від меланоми; проте, лише в небагатьох дослідженнях оцінювалися фактори, пов'язані з ризиком рецидиву локалізованих меланом.
Отже, метою цього дослідження стало визначити клінічні та патологічні фактори, пов'язані з ризиком рецидиву меланоми для локалізованих (стадія IA до IIC) меланом.
Дизайн, умови та учасники: Результати цього дослідження свідчать, що крім виразкування та товщини меланоми, існують інші фактори, які є важливими орієнтирами для спостереження за пацієнтами та консультування їх щодо можливого рецидиву. Дослідження охоплювало осіб, у яких з 2010 по 2017 рік було діагностовано меланому стадії IA–IIC. Пацієнти, у яких протягом цього періоду було діагностовано більше 1 меланоми, та у яких меланоми були рецидивами та не були шкірними, були виключені (125 меланом).
Основні результати та показники: наявність або відсутність рецидиву меланоми та час до рецидиву меланоми.
Результати: у 1092 пацієнтів з діагнозом меланоми, встановленим у період з 2010 по 2017 рік, середній вік на момент діагностики становив 60 років; більшість пацієнтів були чоловіками (57,0 % [622]); расові та етнічні категорії розподілилися наступним чином: латиноамериканці (4,1% [45]), нелатиноамериканці (94,4% [1031]), білі (96,7% [1056]), інші (3,3% [36]) та не вказали таку інформацію (1,5% [16]). Багатофакторний аналіз визначив 6 змінних, які мали значний вплив на час до рецидиву: виразкування пухлини (відношення ризиків [ВР], 3,48; 95% ДІ; P < 0,001), товщина (ВР, 1,09; 95% ДІ; P < 0,001), розташування пухлини на шкірі голови або шиї (ВР, 3,22; 95% ДІ; P < 0,001), розташування на обличчі (ВР, 2,14; 95% ДІ; P = 0,003) порівняно з розташуванням на руках), нейротропізм (ВР, 1,96; 95% ДІ; P = 0,04), лімфоваскулярна інвазія (ВР, 2,52; 95% ДІ; P = 0,049) та мітози (ВР, 3,93; 95% ДІ; P < 0,001).
На думку дослідників, врахування перерахованих факторів може допомогти в оптимізації стратегії спостереження за пацієнтами для раннього виявлення рецидивів.
https://jamanetwork.com/journals/jamadermatology/article-abstract/2845561
Mundada, M., Zhong, X., So, A., Grimes, B., McGuire, J., Griffin, A., & Wei, M. L. (2026). Clinical and Pathologic Factors in Stage I and II Melanoma Recurrence. JAMA dermatology. [PMID: 41779403]
Пацієнти із системною склеродермією (ССД) або морфеа все частіше звертаються з питаннями щодо косметичних процедур, оскільки ці захворювання часто супроводжуються спотворюючими шкірними проявами, такими як мікростомія, стоншення губ, склеротичні бляшки або атрофія шкіри.
Ретиноєва кислота відіграє важливу роль у диференціації сперматогоній та ініціації мейозу, що дає біологічно обґрунтовані підстави для вивчення методів лікування на основі ретиноїдів у контексті чоловічого безпліддя.
Регулярна, довготривала терапія інтенсивним імпульсним світлом (IPL) є ефективною стратегією омолодження обличчя, яка значно покращує стан при еритемі, пігментації та зморшках. Результати цього дослідження були опубліковані в журналі «Journal of Cosmetic Dermatology».
