Згідно з результатами дослідження, опублікованими в журналі «Journal of the American Academy of Dermatology», побічні ефекти комбінованої терапії спіронолактоном та низькодозовим пероральним міноксидилом (LDOM) при алопеції у жінок, як правило, є легкими та добре переносяться.
Комбінована терапія спіронолактоном та пероральним міноксидилом часто застосовується для лікування алопеції, проте переносимість та безпека цієї лікувальної схеми, на думку авторів, ще недостатньо досліджена.
Дослідники провели ретроспективний аналіз медичних карт для оцінки переносимості та безпеки цієї комбінації, використовуючи коди МКХ-10 для пошуку в електронних медичних записах одного медичного центру за період 2015 - 2025 рр. У дослідження були включені жінки віком від 18 років, яким в амбулаторних умовах було призначено як пероральний спіронолактон, так і міноксидил.
Серед 432 пацієнток 69,9% становили білі, 7,87% — чорношкірі, 8,56% — азіатки, 12,5% — латиноамериканки, а расова приналежність 13,0% була невідома. Більшість пацієнтів (59,9%) не мали супутніх захворювань і не вживали ліків, що підвищують ризик побічних ефектів (77,8%). Найпоширенішим супутнім захворюванням була гіпертонія (19,0%).
Про побічні ефекти повідомили більше третини (37,7%) пацієнтів. Найпоширенішими побічними ефектами були гіпертрихоз у 12,3% (n=53) пацієнтів та запаморочення/легке головокружіння/ортостатична гіпотензія у 12,0% (n=52).
Середній (SD) вік на момент початку прийому спіронолактону становив 46,3 років, а на момент початку прийому LDOM — 47,1 років. Під час лікування більшість пацієнтів (62,5%) збільшили дозу спіронолактону. Припинення прийому спіронолактону спостерігалося у 17,6% пацієнтів, причому у 26,3% випадків це було пов’язано з побічними ефектами. Аналогічно, більшість пацієнтів (64,1%) збільшили дозу LDOM, при цьому 15,5% припинили прийом препарату, з яких 37,3% — через побічні ефекти. Середня (SD) доза становила 87,6 мг для спіронолактону та 1,8 мг для LDOM на момент виникнення побічних ефектів. Терапевтичний режим не змінювався майже у половині випадків побічних ефектів (46,0%), а коригування проводилися переважно в амбулаторних умовах (94,3%).
Ризик гіпертрихозу знизився на 64,8% при одночасному призначенні спіронолактону та LDOM (відношення ризків [OR], 0,35; 95% ДІ; P = 0,037). Ризик ортостатичних ефектів збільшувався при одночасному застосуванні щонайменше 1 додаткового препарату, що впливає на артеріальний тиск (OR, 3,29; 95% ДІ; P = 0,001). Ризик ефектів на артеріальний тиск істотно не збільшувався залежно від дозування та схем початку лікування. Вік 45 років і старше був фактором ризику набряків (OR, 3,73; 95% ДІ; P = 0,045).
«Досліджувана лікувальна схема значно знизила ризик гіпертрихозу та не призвела до значного підвищення ризику побічних ефектів ліків, пов’язаних зі змінами артеріального тиску», — зробили висновок дослідники.
Dewey, E., Salloum, L., Gregoire, S., McIntosh, B. A., Zhao, V., & Mostaghimi, A. (2026). Safety and tolerability of combination oral spironolactone and low-dose oral minoxidil for hair loss in adult females: A retrospective cohort study. Journal of the American Academy of Dermatology. [PMID: 41654020]
Агоністи рецепторів GLP-1, які широко застосовують для лікування цукрового діабету 2-го типу та ожиріння, можуть приносити користь не лише для контролю маси тіла й рівня глюкози, а й покращувати прогноз у пацієнтів із гнійним гідраденітом (hidradenitis suppurativa, HS).
Токсичні ураження шкіри є одними з найпоширеніших побічних ефектів хіміотерапії та променевої терапії. Вони можуть спричиняти сильний біль, порушувати якість життя пацієнтів і навіть змушувати лікарів тимчасово припиняти протипухлинне лікування.
Чи потрібні щомісячні лабораторні дослідження всім пацієнтам, які отримують ізотретиноїн? Саме це питання порушили американські дерматологи у новій публікації JAMA Dermatology, закликавши переглянути усталену клінічну практику.
