Вийшла друком спільна наукова праця авторів із Мексики та Іспанії, присвячена сучасним підходам до діагностики та лікування персистуючої алопеції, індукованої хіміотерапією (ПАіХТ).
ПАіХТ визначається як відсутність або неповне відновлення волосся через 6 місяців після завершення хіміотерапії. Захворюваність на ПАіХТ варіює від 0,9% до 43%.
Найчастіше ПАіХТ викликають такі препарати, як бусульфан і таксани (доцетаксел/паклітаксел).
На думку провідного дослідника В. Гарца-Родрігеса, трихоскопія має вирішальне значення до, під час і після хіміотерапії. Так, ще до початку лікування у 30% пацієнтів виявляються ознаки мініатюризації та зниження щільності волосся – такі зміни можуть розглядатися як несприятливий прогностичний фактор відновлення волосся, особливо у хворих, які отримують ад’ювантну антиестрогенну терапію.
Для запобігання втраті волосся до хіміотерапії ефективне охолодження (кріотерапія) шкіри голови (без збільшення ризику метастазування).
Для стимуляції росту при ПАіХТ за даними статті рекомендється місцеве використання міноксидилу 2-5% і пероральний прийом міноксидилу в низьких дозах (1,25-5 мг).
Спіронолактон також сприяє росту волосся, але досліджень ефективності монотерапії спіронолактоном при ПАіХТ не проводилося.
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/41999877/
Garza-Rodríguez, V., Imbernon-Moya, A., Hermosa-Gelbard, A., Vano-Galvan, S., & Saceda-Corralo, D. (2026). Persistent chemotherapy-induced alopecia: updates in diagnosis and treatment persistent chemotherapy induced alopecia: an updated approach. Actas Dermo-Sifiliográficas, 104660. [PMID: 41999877]
Інгібітори інтерлейкіну (ІЛ)-17 є ефективними та безпечними для пацієнтів із псоріазом, що уражає ділянки, які важко піддаються лікуванню, такі як шкіра голови, обличчя, геніталії та міжскладкові ділянки. Результати цього дослідження були опубліковані в журналі «Journal of Dermatological Treatment».
В International Journal of Dermatology вийшли друком результати багатоцентрового міжнародного дослідження трихоскопічних особливостей рубцевої алопеції (РА) у пацієнтів зі світлими та темними фототипами шкіри.
Згідно з результатами дослідження, опублікованого в журналі «Pediatric Dermatology», порушення стану нігтів значно частіше зустрічаються у дітей із синдромом Дауна (СД), ніж у дітей без СД.
