На конгресі Європейської академії дерматології та венерології (EADV) 2025 д-р Я.М.Акіска та співавтори з США представили результати великого ретроспективного аналізу ризику випадіння волосся у пацієнтів, які приймають препарати-агоністи рецептора глюкагоноподібного пептиду-1 (аГПП-1).
У дослідженні використовували дані 590597 пацієнтів, які отримували в період з 2014 по 2024 рр. аГПП-1 (ліраглутид, семаглутид, дулаглутид, ексенатид, ліксисенатид, тирзепатид), і 4550239 дорослих, які не приймали ці препарати, з бази TriNetX US Collaborative Network.
З цього числа дослідники сформували дві когорти учасників, співставлених за статтю і віком, схильністю до розвитку алопецій (у кожну з когорт – тих, хто приймав і не приймав аГПП-1, – увійшли 547993 особи). З аналізу виключали пацієнтів, у яких в анамнезі вже відзначалися епізоди випадіння волосся, а також із встановленими рубцевими алопеціями, захворюваннями щитоподібної залози, дисфункцією яєчників, в менопаузі, з порушеннями харчування, людей, які перебувають на хіміотерапії, з системними захворюваннями сполучної тканини, які перенесли баріатричні операції, а також страждають на трихотиломанію.
За десятирічний період спостереження в групі аГПП-1 значно частіше реєстрували нові випадки телогенової алопеції (ТА), андрогенетичної алопеції (АА), нерубцевих алопецій в цілому.
Через 6 місяців від початку прийому аГПП-1 ризик розвитку нерубцевих алопецій підвищувався на 26% (відношення ризику - ВР 1,26; P < 0,0001), АА – на 62% (ВР 1,62; P < 0,0001); для ТА показник ВР оцінили в 1,30, але статистичний зв'язок між прийомом аГПП-1 і ТА визнали незначним (P = 0,18); через 12 місяців у групі аГПП-1 відзначалося підвищення ризику ТА на 76%, АА – на 64% і нерубцевої алопеції на 40% (всі P < 0,0001). Зв'язку між прийомом аГПП-1 і вогнищевою алопецією (ВА) не було виявлено (ВР = 0,91 через 6 місяців і 0,85 через 12 місяців після початку терапії).
Як вважають д-р Я.М.Акіска та співавтори, випадіння волосся на фоні прийому аГПП-1 «слід розглядати як побічний ефект терапії» – цей ефект може бути «особливо значущим для пацієнтів, які одночасно прагнуть до зниження ваги та досягнення контролю над перебігом діабету».
На думку деяких інших авторів, «більша частина випадків випадіння волосся при прийомі аГПП-1 – це дебют андрогенетичної алопеції, спровокований телогеновим випадінням волосся на тлі вираженого швидкого зниження ваги», причому найчастіше зміни є оборотними».
Автори дослідження запропонували лікарям рекомендувати пацієнтам в якості профілактики випадіння волосся на фоні прийому аГПП-1 уникати занадто швидкого схуднення, забезпечувати збалансоване харчування, відстежувати лабораторні показники рівнів феритину/заліза, вітаміну B12, цинку, вітаміну D; при збереженні симптомів або розвитку АА – звернутися до лікаря для можливого початку лікування зовнішнім або системним міноксидилом.
https://www.medpagetoday.com/meetingcoverage/eadv/117593
Akiska YM, et al "Increased incidence and risk of hair loss with GLP-1 agonists: A real-world multicenter cohort study" EADV 2025; Abstract EPS01.04.
Пацієнти із системною склеродермією (ССД) або морфеа все частіше звертаються з питаннями щодо косметичних процедур, оскільки ці захворювання часто супроводжуються спотворюючими шкірними проявами, такими як мікростомія, стоншення губ, склеротичні бляшки або атрофія шкіри.
Ретиноєва кислота відіграє важливу роль у диференціації сперматогоній та ініціації мейозу, що дає біологічно обґрунтовані підстави для вивчення методів лікування на основі ретиноїдів у контексті чоловічого безпліддя.
Регулярна, довготривала терапія інтенсивним імпульсним світлом (IPL) є ефективною стратегією омолодження обличчя, яка значно покращує стан при еритемі, пігментації та зморшках. Результати цього дослідження були опубліковані в журналі «Journal of Cosmetic Dermatology».
