Доксициклін уже тривалий час вважається «золотим стандартом» системної антибіотикотерапії середньотяжкого та тяжкого акне. Проте результати нового систематичного огляду та метааналізу свідчать, що пульс-терапія азитроміцином може бути не менш ефективною, а за деякими показниками навіть перевершувати традиційний підхід.
Дослідження, проведене відповідно до стандартів PRISMA, об'єднало дані 23 порівняльних клінічних досліджень за участю 2769 пацієнтів із середньотяжким та тяжким акне. Автори оцінювали клінічну ефективність лікування, динаміку тяжкості захворювання, кількість запальних і незапальних елементів висипу, а також профіль безпеки обох антибіотиків.
Загалом аналіз показав, що ефективність азитроміцину та доксицикліну є порівнянною. Водночас у трьох дослідженнях із загальною кількістю 406 пацієнтів азитроміцин продемонстрував статистично значущу перевагу щодо зниження показника Global Acne Grading System (GAGS). Середня різниця між групами становила 1,81 бала на користь азитроміцину.
Ще цікавішими виявилися результати щодо незапальних елементів акне. Аналіз двох досліджень, які охопили 105 пацієнтів, показав, що терапія азитроміцином забезпечувала зменшення кількості комедонів у середньому на 7,56 елемента більше, ніж лікування доксицикліном. Водночас щодо запальних папул і пустул суттєвої різниці між препаратами не виявили: обидві схеми лікування демонстрували подібну ефективність.
Дані щодо загальної клінічної відповіді також підтвердили еквівалентність двох антибіотиків. У 8 дослідженнях із понад 1200 учасниками не було виявлено статистично значущих відмінностей у частоті досягнення «відмінного» результату лікування. Аналогічно, аналіз ще восьми досліджень не продемонстрував різниці за комбінованим показником «добра або відмінна» відповідь на терапію.
Проте найбільш переконливі відмінності стосувалися профілю безпеки. Загальний ризик шлунково-кишкових побічних ефектів при застосуванні азитроміцину був на 57% нижчим, ніж при лікуванні доксицикліном (RR = 0,43). Ще більш вираженою була різниця щодо фоточутливості. У 10 дослідженнях за участю 815 пацієнтів ризик розвитку фототоксичних реакцій при прийомі азитроміцину був на 83% нижчим (RR = 0,17). Крім того, загальний ризик дерматологічних небажаних явищ також виявився меншим — RR = 0,29, тобто приблизно на 70% нижчим порівняно з доксицикліном.
На думку авторів, додатковою перевагою азитроміцину є його пульсові схеми застосування та здатність тривалий час накопичуватися в тканинах шкіри, що може покращувати прихильність пацієнтів до лікування завдяки меншій кількості прийомів препарату.
Втім, результати дослідження не означають, що азитроміцин має витіснити доксициклін із клінічної практики. Через проблему глобального зростання резистентності до макролідних антибіотиків сучасні міжнародні рекомендації й надалі розглядають тетрацикліни як препарати першої лінії системної терапії акне. Азитроміцин доцільно використовувати у випадках непереносимості або протипоказань до тетрациклінів, у пацієнтів із високою сонячною експозицією, під час вагітності або в ситуаціях, коли необхідно мінімізувати ризик побічних ефектів. Як і інші системні антибіотики, його слід комбінувати з бензоїлпероксидом або топічними ретиноїдами, а не застосовувати як монотерапію.
Новий метааналіз є ще одним кроком до персоналізованого підходу в лікуванні акне, демонструючи, що для окремих категорій пацієнтів азитроміцин може стати ефективною та краще переносимою альтернативою доксицикліну.
Batool, A., Abbas, M. S., Ali Akbar, M., Murtaza, M., Mahin, F. E., Ali, U., ... & Aminpoor, H. (2026). Comparative efficacy and safety of oral azithromycin versus doxycycline in moderate-to-severe Acne vulgaris: a systematic review and meta-analysis. Journal of Dermatological Treatment, 37(1), 2648406. [PMID: 42083799]
Попри стрімкий розвиток штучного інтелекту, нове дослідження, опубліковане в JAMA Dermatology, демонструє: досвідчені дерматологи поки що залишаються точнішими за сучасні AI-моделі у діагностиці пухлин шкіри.
Раніше препарат лебрікізумаб у вигляді ін’єкції 250 мг/2 мл був затверджений для введення один раз на місяць, а тепер доступний у вигляді підтримуючої дози кожні 8 тижнів. Цей режим показаний дорослим та деяким дітям, хворим на екзему та атопічний дерматит (АД).
У журналі Dermatology дослідник Уільям Нам та співавтори опублікували оглядову статтю про роль блукаючого нерва та його електростимуляції (VNS) у патогенезі та терапії запальних захворювань шкіри.
