Жінки з хронічною спонтанною кропив'янкою (ХСК) відчувають більший тягар хвороби, ніж чоловіки, згідно з результатами дослідження, опублікованого в журналі JEADV.
Дослідники проаналізували дані з Реєстру хронічної кропив'янки (CURE) для оцінки відмінностей в активності захворювання, супутніх захворюваннях, якості життя (QOL), біомаркерах, реакції на лікування, в дотриманні режиму лікування та побічних ефектах у різних вікових групах у жінок і чоловіків з ХСК.
Серед 4136 пацієнтів з 58 центрів у 29 країнах 72,4% (n=2994) становили жінки. Перевага пацієнтів жінок над чоловіками почалася на віковій піраміді у віці 7 років і стала статистично значущою (P < 0,001) починаючи з 31 року.
Ангіоневротичний набряк був поширений у 65,0 % жінок проти 59,2 % чоловіків (P < 0,001), в той час як 59,6 % жінок і 51,7 % чоловіків мали одразу обидва симптоми: пухирі та ангіоневротичний набряк (P < 0,001). Сімейний анамнез ХСК (8,6% проти 5,2%; P = 0,002) та системні симптоми, такі як лихоманка або м'язовий біль, також були більш поширеними у жінок (кожен показник P < 0,001).
Такі коморбідності, як астма, ожиріння, захворювання щитоподібної залози, аутоімунні захворювання, захворювання шлунково-кишкового тракту та депресія були також більш поширеними у жінок, ніж у чоловіків (всі P < 0,05). У чоловіків була вищою лише частота цукрового діабету (7,8% проти 5,1%; P = 0,004), а також куріння та вживання алкоголю (12,2% проти 7%; P < 0,001).
Жінки мали вищий середній бал за опитувальником порушення якості життя при хронічній кропив'янці (32,1 ± 20,1 проти 27,7 ± 19,1; P < 0,001) та вищий рівень порушень сну порівняно з чоловіками (38,9% проти 32,5%; P < 0,001).
У жінок частіше траплявся поганий контроль захворювання порівняно з чоловіками (72,8% проти 68,3%; P = 0,010). Багатофакторний аналіз, що оцінював фактори ризику поганого контролю кропив’янки, показав, що жінки мали підвищений ризик поганого контролю кропив’янки лише у пацієнтів віком від 30 до 65 років.
Обмеження дослідження включають невеликий розмір вибірки в групі молодших пацієнтів. Крім того, відсутність даних про гормональний профіль обмежила дослідження ролі гормональних змін у прогресуванні ХСК, а інші стресові фактори не оцінювалися.
Дослідники зробили висновок про необхідність індивідуальних стратегій скринінгу та гендерно орієнтованих стратегій ведення пацієнтів з ХСК, що в кінцевому підсумку покращить результати їхнього лікування та якість життя.
Kocatürk, E., Salameh, P., Asero, R., Bizjak, M., Gimenez‐Arnau, A., Grattan, C., ... & Kolkhir, P. (2025). Sex matters in CSU: Women face greater burden and poorer urticaria control, especially in midlife—CURE insights. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology. [PMID: 40965122]
Пацієнти із системною склеродермією (ССД) або морфеа все частіше звертаються з питаннями щодо косметичних процедур, оскільки ці захворювання часто супроводжуються спотворюючими шкірними проявами, такими як мікростомія, стоншення губ, склеротичні бляшки або атрофія шкіри.
Ретиноєва кислота відіграє важливу роль у диференціації сперматогоній та ініціації мейозу, що дає біологічно обґрунтовані підстави для вивчення методів лікування на основі ретиноїдів у контексті чоловічого безпліддя.
Регулярна, довготривала терапія інтенсивним імпульсним світлом (IPL) є ефективною стратегією омолодження обличчя, яка значно покращує стан при еритемі, пігментації та зморшках. Результати цього дослідження були опубліковані в журналі «Journal of Cosmetic Dermatology».
