У ході дослідження пацієнти з нейропатичним свербежем демонстрували значно вищі показники тривожності, депресії, розладів сну, цукрового діабету 2 типу та ожиріння, ніж здорові особи. Габапентин та місцеві кортикостероїди були найбільш призначуваними лікувальними засобами з високими показниками успішності.
Дослідники провели ретроспективне когортне дослідження 71 дорослого з нейропатичним свербежем в амбулаторній дерматологічній клініці Університету Меріленда за період 6 років.
Загалом 32,4% пацієнтів мали notalgia paresthetica, 52,1% — дизестезію шкіри голови, а 9,9% — генералізований нейропатичний свербіж.
Вони також оцінили 71 здорову особу без нейропатичного свербежу з тієї ж клініки з клінічно нормальною шкірою та без свербежу або ознак запальних дерматозів.
Для обох груп пацієнтів оцінювали частоту супутніх захворювань, лікування та їхні реакції.
Пацієнти з нейропатичним свербежем демонстрували підвищену ймовірність розвитку тривоги (скориговане відношення ризиків [ВР], 2,6; P = 0,04), депресії (ВР, 2,2; P = 0,05), розладів сну (ВР, 3,4; P < 0,01), цукрового діабету 2 типу (ВР, 2,5; P = 0,08) та ожиріння (ВР, 2,9; P = 0,02).
Для лікування найчастіше призначалися місцеві кортикостероїди (67,6%), за ними йшли габапентин (63,4%) та фізіотерапія або вправи для шиї (35,7%). Прегабалін (16,9% пацієнтів), трициклічні антидепресанти (19,7%), капсаїцин (19,7%) та антигістамінні препарати першого покоління (28,2%) і другого покоління (25,4%) також були часто призначеними засобами лікування.
Габапентин був найефективнішим препаратом, з поліпшенням стану у 26 з 45 (57,8%) пацієнтів, які отримували лікування, тоді як прегабалін продемонстрував позитивний ефект у 4 з 12 (33,3%) пацієнтів, які отримували лікування.
Майже половина з 48 пацієнтів, яким призначали місцеві кортикостероїди, показали поліпшення; антигістамінні препарати були найменш ефективними, показавши поліпшення лише у 2 з 38 пацієнтів, які отримували лікування (6,1%).
Висновок. Дослідження підкреслює клінічну складність нейропатичного свербежу та необхідність мультидисциплінарного, індивідуалізованого підходу до лікування. У таких пацієнтів необхідно визначати показники тривожності, розладів сну, ожиріння, цукрового діабету 2 типу. Різноманітність використовуваних методів лікування відображає гетерогенний і складний характер цього захворювання, підкреслюючи необхідність глибшого розуміння його патофізіології та індивідуалізованих стратегій лікування.
Liao, V., Akiska, Y. M., Wang, E., Ahmadi, M., Gage, D., Shahsavari, S., ... & Kwatra, S. G. (2025). Comorbidity burden and real-world treatment patterns of neuropathic pruritus: a retrospective cohort study. Journal of the American Academy of Dermatology, S0190-9622. [PMID: 40784564]
Брепоцитиніб — інгібітор TYK2/JAK1 — продемонстрував виражений вплив саме на шкірні прояви дерматоміозиту. Такі результати отримали в межах вторинного аналізу рандомізованого дослідження III фази VALOR, опублікованого 26 серпня 2026 року в JAMA Dermatology.
Нічний свербіж — один із найбільш недооцінених симптомів атопічного дерматиту у дітей. Нове дослідження, опубліковане 25 серпня 2026 року в Dermatology and Therapy, показало, що спеціальний безконтактний сенсор може об’єктивно вимірювати нічне розчісування та його вплив на сон.
У журналі Американської академії дерматології опубліковані результати дослідження, присвяченого виявленню субклінічних проявів базальноклітинного раку шкіри (БКР) на обличчі за допомогою оптичної когерентної томографії (ОКТ) та розпізнавання отриманих зображень штучним інтелектом (ШІ).
