Автори дослідження, опублікованого в Journal of Cosmetic Dermatology, порівняли ефективність та безпеку аутологічної трансплантації жирової тканини та введення збагаченої тромбоцитами плазми (PRP) для лікування рубців постакне. Обидва методи лікування мали аналогічні показники поліпшення стану рубця та порівняні показники задоволеності пацієнтів.
До цього дослідження включались пацієнти з рубцями постакне, які звернулися за допомогою до дерматологічної клініки в Карнатаку, Індія. Пацієнти з активним запальним акне на шкірі обличчя не включалися до дослідження. Пацієнти були поділені на 2 групи з різним лікуванням. Пацієнтам із першої групи було проведено одноразову субцизію рубців з аутотрансплантацією жирової тканини. Пацієнтам з другої групи також проводилася субцизія, але подальший перебіг лікування відрізнявся: проводилася внутрішньошкірна ін'єкція збагаченої тромбоцитами плазми один раз на місяць протягом 3 місяців. Клінічні фотографії робилися до та після кожного сеансу лікування. Відповідь на лікування оцінювалася з використанням міжнародної якісної шкали оцінки рубців постакне (Goodman et al.), яка виділяє 4 ступені вираженості рубців постакне та враховує такий важливий показник, як візуалізація із соціально значущої відстані 50 см і більше.
У дослідження було включено 24 пацієнти, з яких 17 жінок та 7 чоловіків. Усі пацієнти були віком від 18 до 45 років. Середній вік рубців постакне становив 5,24±2,08 року. На початковому рівні 37,5% пацієнтів мали легкий ступінь вираженості рубців, 45,8% мали помірний ступінь і 16,7% мали важкі, сильно виражені рубці. Усі пацієнти пройшли повний курс лікування та відвідували контрольні огляди. Обидві групи показали значне зменшення вираженості рубців постакне. У групі аутотрансплантації жирової тканини середній бал покращився на 61,23%±9,48% від вихідного рівня (P<0,001). У групі внутрішньошкірної PRP середнє поліпшення становило 44,16% ± 7,28% (P<0,001). Після завершення лікування відсоток пацієнтів з легкою та помірною вираженістю рубцювання становив 70,8% та 20,8% відповідно. При подальшому спостереженні жоден із пацієнтів не залишився у групі з важкими, сильно вираженими рубцями. При візиті через 3 місяці після лікування 37,5% пацієнтів назвали свої результати «відмінними». Загалом 5 із цих пацієнтів перенесли аутотрансплантацію жирової тканини, а 4 – внутрішньошкірну PRP. Основними побічними ефектами були легкий біль, минущий набряк, еритема після процедури. Ці симптоми зникли протягом 3-4 днів без лікування.
Автори зазначили, що обидва методи лікування у цьому дослідженні призвели до значного та достовірного зменшення вираженості рубців постакне. Однак невелика когорта обмежує можливість узагальнення даних. Планується продовжити дослідження на більшій групі пацієнтів.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Сравнение эффективности и безопасности 2 методов лечения рубцов постакне
Авторы исследования, опубликованного в Journal of Cosmetic Dermatology, сравнили эффективность и безопасность аутологичной трансплантации жировой ткани и введения обогащенной тромбоцитами плазмы (PRP) для лечения рубцов постакне. Оба метода лечения имели аналогичные показатели улучшения состояния рубца и сопоставимые показатели удовлетворенности пациентов.
В это исследование были включены пациенты с рубцами постакне, обратившиеся за помощью в дерматологическую клинику в Карнатаке, Индия. Пациенты с активным воспалительным акне на коже лица не включались в исследование. Пациенты были разделены на 2 группы с разным лечением. Пациентам из первой группы была проведена однократная субцизия рубцов с аутотрансплантацией жировой ткани. Пациентам из второй группы также проводилась субцизия, но дальнейший ход лечения отличался: проводилась внутрикожная инъекция обогащенной тромбоцитами плазмы (PRP) один раз в месяц в течение 3 месяцев. Клинические фотографии делались до и после каждого сеанса лечения. Ответ на лечение оценивался с использованием международной качественной шкалы оценки рубцов постакне (Goodman et al.), которая выделяет 4 степени выраженности рубцов постакне и учитывает такой важный показатель, как визуализация с социально значимого расстояния 50 см и более.
В исследование было включено 24 пациента, из которых 17 женщин и 7 мужчин. Все пациенты были в возрасте от 18 до 45 лет. Средний возраст рубцов постакне составил 5,24 ± 2,08 года. На исходном уровне 37,5% пациентов имели легкую степень выраженности рубцов, у 45,8% была умеренная степень и 16,7% имели тяжелые, сильно выраженные рубцы. Все пациенты прошли полный курс лечения и являлись на контрольные осмотры. Обе группы показали значительное уменьшение выраженности рубцов постакне. В группе аутотрансплантации жировой ткани средний балл улучшился на 61,23% ± 9,48% от исходного уровня (P <0,001). В группе внутрикожной PRP среднее улучшение составило 44,16% ± 7,28% (P <0,001). После завершения лечения процент пациентов с легкой и умеренной выраженностью рубцевания составил 70,8% и 20,8% соответственно. При последующем наблюдении ни один из пациентов не остался в группе с тяжелыми, сильно выраженными рубцами. При посещении через 3 месяца после лечения 37,5% пациентов назвали свои результаты «отличными». В целом 5 из этих пациентов перенесли аутотрансплантацию жировой ткани, а 4 - внутрикожную PRP. Основными побочными эффектами были легкая боль, преходящий отек, эритема после процедуры. Эти симптомы исчезли в течение 3-4 дней без лечения.
Авторы отметили, что оба метода лечения в этом исследовании привели к значительному и достоверному уменьшению выраженности рубцов постакне. Однако небольшая когорта ограничивает возможность обобщения данных. Планируется продолжить исследование на большей группе пациентов.
Shetty, V. H., Bhandary, S. N., Bhandary, R., & Suvarna, C. (2021). A comparative study of efficacy and safety of autologous fat grafting versus Platelet‐rich plasma in the treatment of post‐acne scars. Journal of cosmetic dermatology. [PMID: 34606674]
Згідно з результатами дослідження, опублікованого в журналі «Journal of Cosmetic Dermatology», рубці при акне є поширеним явищем і пов’язані з більш раннім початком акне, тривалішим перебігом захворювання, більшою тяжкістю акне та запізнілим початком лікування, що чинить значний вплив на якість життя та психоемоційний стан.
Оприлюднено основні результати 3-ї фази дослідження, присвяченого оцінці препарату Candin® (очищений антиген Candida albicans) для лікування та усунення звичайних бородавок (verruca vulgaris).
Добре відомий синдром відміни після раптового припинення системних кортикостероїдів. Але в літературі також описаний синдром відміни місцевих кортикостероїдів (Topical Corticosteroids withdrawal – TCSW). Він може виникнути після тривалого застосування місцевих кортикостероїдів (ТКС).
