Пацієнти з вітиліго мають підвищений ризик розвитку оперізуючого герпесу (HZ), згідно з результатами дослідження, опублікованими в журналі Journal of Dermatology.
Автори ретроспективного загальнонаціонального когортного дослідження оцінили дані із бази даних Longitudinal Health Insurance Database (LHID) за період з 2010 по 2022 рік на Тайвані, щоб визначити реальний ризик розвитку HZ у пацієнтів з вітиліго.
Пацієнти з 3 або більше попередніми діагнозами вітиліго були зіставлені у співвідношенні 1:4 з контрольною групою із LHID за віком, статтю та індексом коморбідності Чарльсона (CCI). За ними спостерігали з дати включення до випадку діагностики HZ, смерті, виходу з програми національного медичного страхування або закінчення дослідження наприкінці 2022 року.
До когорти увійшли 79 910 пацієнтів, з яких 15 982 мали вітиліго, а 63 928 не мали вітиліго. Середній вік становив 50,69 років в обох групах, а 57,79% становили жінки. Всього 2982 (3,73%) пацієнти мали HZ під час спостереження, причому частота захворювання була значно вищою в групі з вітиліго (7,78%) порівняно з контрольною групою (2,72%; P <0,001).
Вітиліго було незалежним фактором ризику розвитку HZ після коригування за статтю та віком (скоригований коефіцієнт ризику [aHR], 1,532; 95% ДІ; P <0,001) порівняно з пацієнтами без вітиліго. Жіноча стать також була значимим фактором ризику в скоригованому аналізі (aHR, 1,219; 95% ДІ; P <0,001). Було відзначено залежне від віку збільшення ризику, причому найбільший ризик спостерігався серед осіб віком 60 років і старше (aHR, 3,812; 95% ДІ; P <0,001).
Аналіз Каплана-Мейєра щодо кумулятивного ризику HZ у пацієнтів з вітиліго та без нього показав, що пацієнти з вітиліго мали статистично значуще підвищення ризику HZ, яке зберігалося протягом усього дослідження (P <0,001).
У аналізі конкретних методів лікування не було виявлено значущого зв'язку з фототерапією. У пацієнтів, які застосовували системні стероїди, ризик був значно підвищений (aHR, 1,474; P < 0,001). Пацієнти, які застосовували метотрексат, також мали вищий ризик (aHR, 1,981; P < 0,001). Пацієнти, які застосовували азатіоприн, не мали статистично значущого зв'язку (aHR, 1,475; P = 0,102). Пацієнти, які застосовували циклоспорин, мали найвищий ризик, пов'язаний із лікуванням (aHR, 1,891; P = 0,028).
Дослідження обмежене відсутністю більш детальних клінічних даних, включаючи підтип вітиліго, тяжкість захворювання та фактори способу життя пацієнтів. Крім того, пацієнти були переважно тайванцями, що обмежує можливість узагальнення результатів.
«Клініцисти повинні бути обізнані про цей підвищений ризик, і для пацієнтів з вітиліго можна розглянути можливість вакцинації проти HZ, щоб зменшити частоту та потенційні ускладнення захворювання», — зробили висновок автори.
https://www.dermatologyadvisor.com/news/vitiligo-higher-incidence-herpes-zoster/
Lin, B. S., Chung, C. H., Weng, T. H., Tsai, C. T., Liu, S. W., Chien, W. C., & Hung, C. T. (2026). Elevated Risk of Herpes Zoster in Vitiligo Patients: A Nationwide Population‐Based Cohort Study of Taiwan. The Journal of Dermatology. [PMID: 41517949]
Пацієнти із системною склеродермією (ССД) або морфеа все частіше звертаються з питаннями щодо косметичних процедур, оскільки ці захворювання часто супроводжуються спотворюючими шкірними проявами, такими як мікростомія, стоншення губ, склеротичні бляшки або атрофія шкіри.
Ретиноєва кислота відіграє важливу роль у диференціації сперматогоній та ініціації мейозу, що дає біологічно обґрунтовані підстави для вивчення методів лікування на основі ретиноїдів у контексті чоловічого безпліддя.
Регулярна, довготривала терапія інтенсивним імпульсним світлом (IPL) є ефективною стратегією омолодження обличчя, яка значно покращує стан при еритемі, пігментації та зморшках. Результати цього дослідження були опубліковані в журналі «Journal of Cosmetic Dermatology».
