Триваліше застосування топічних JAK-інгібіторів пов’язане з кращою відповіддю при вітиліго

Тривалість лікування може бути одним із ключових факторів відповіді на топічні JAK-інгібітори при вітиліго.

Такі результати продемонструвало ретроспективне дослідження, опубліковане в JID Innovations. Автори проаналізували 120 пацієнтів із вітиліго, які лікувалися в академічному дерматологічному центрі Південної Каліфорнії у 2018–2024 роках.

Середній вік пацієнтів становив 42 роки, середня тривалість терапії топічним JAK-інгібітором складала 9,67 місяця. Вітиліго було генералізованим у 40%, локалізованим – у 37,5%, акрофаціальним – у 18,3%, сегментарним – у 4,2% випадків. 88 із 120 пацієнтів одночасно отримували вузькосмугову UVB-фототерапію, але саме комбінована терапія не була незалежно пов'язана з покращенням VASI.

Покращення VASI визначали як зниження показника між першим та останнім зафіксованим значенням і спостерігали у 37 пацієнтів. Вони отримували топічний JAK-інгібітор довше: у середньому 13 місяців проти 8 місяців у пацієнтів без покращення; в іншому представленні даних медіана становила 11 проти 7 місяців. У багатофакторній моделі після корекції на вік, стать, етнічне походження, фототип шкіри за Фіцпатриком, тип вітиліго та комбіновану терапію кожен додатковий місяць лікування асоціювався з 11% підвищенням шансів на покращення VASI (aOR 1,11; 95% ДІ 1,04–1,20; P<0,001).

Цікаві результати отримали й щодо етнічних відмінностей: покращення спостерігали у 50% пацієнтів латиноамериканського походження проти 27% європейського походження. Однак автори застерігають від прямої інтерпретації цього результату: підгрупа була невеликою — лише 20 пацієнтів, а локалізована форма вітиліго траплялася в ній частіше, тому залишкове змішування факторів виключити неможливо.

Важливим виявився і практичний аспект доступу до лікування: серед 10 випадків відмови страхової компанії у призначенні топічного JAK-інгібітора шість стосувалися пацієнтів із державним страхуванням, хоча вони становили лише 25 із 110 пацієнтів із підтвердженим покриттям.

Висновок: результати підтримують ідею, що репігментацію при вітиліго не варто оцінювати занадто рано — відповідь може накопичуватися протягом місяців. Водночас 11% на місяць — це не 11% репігментації, а підвищення шансів будь-якого зниження VASI. Ретроспективний дизайн, невелика вибірка та неоднорідність лікування потребують підтвердження у подальших проспективних дослідженнях.

https://www.dermatologytimes.com/view/longer-topical-jak-inhibitor-treatment-linked-to-vitiligo-improvement-in-real-world-study

Rizwi, M. H., Nguyen, B. B. T., Chahine, M. A., & Dahdoul, T. (2026). Demographic factors associated with response to topical Jak inhibitors in a diverse vitiligo cohort. JID Innovations, 100520.  [PMID: 42733611]